Божевiльна iсторiя емансипацii однiеi Стейсi Адлер
Boy in Detroit
Стейсi Адлер – неймовiрно крута чiка в Детройтi, вона улюблений секс мера мiста, та одного разу все летить шкереберть. Дiвчина вирiшуе порвати з Томасом Пейном, та одразу пiсля цього на неi оголошуе полювання все мiсто! Кожен, кому Стейсi перейшла дорогу прагне ii вбити. Вiльна та незалежна дама вирiшуе йти кривавим шляхом помсти на шляху до становлення незалежною дiвчиною. Скаженно-шаленi пригоди сповненi неймовiрно жахливо-прекрасних вбивств, моря нецензурноi лексики, помсти та цiлковитого драйву вiд персонажiв в яких легко закохатися!Шлях становлення незалежноi жiнки!
Boy in Detroit
Божевiльна iсторiя емансипацii однiеi Стейсi Адлер
Епiзод 1. Божевiльна нiчка Стейсi Адлер
Нiчний бар Детройта, мiста зi своею легендарною iсторiею. Люди п'ють, веселяться, але серед десяткiв звичайних гостей е одна особлива дiвчина: вона була дуже гарна i молода, у неi сiрi очi, як туман на звивистiй дорозi, якi раз у раз блищали iскрами. Їi бiло-сiре волосся переливалося фiолетовим, рожевим i зеленим квiтами, як веселка пiсля дощу. На шиi вона мала чорне татуювання у виглядi товстого обруча з якимись малюнками на ньому. Лiва рука вiд плеча до лiктя була вкрита татуюванням, що нагадуе рiзнокольоровi квiти, що злилися в одне цiле. А вiд лiвого плеча до центру грудей йшло татуювання у виглядi тонкоi трiщини по обидва боки вiд якоi були безформнi, темнi тату-плями. Вона одягалася дуже екстравагантно: чорний топ, який пiдкреслював ii груди, i яскравi штани з купою ременiв, що звисали з обох бокiв. На ногах у неi були яскраво-рожевi кеди, що видiлялися на тлi решти одягу.
– Знаете, хто такий Арлекiн? Роль Арлекiна служити. Вiн нiкчема без поводиря, i всiм глибоко насрати на те, хто ми насправдi. Я завжди була слухняною дiвчинкою. Робила все, що хотiв Томас, а вiн давав усе, чого хочу я.
Але тепер усе змiнилося. Ми з Томасом порвали. Я бiльше не хочу бути його рабинею та iграшкою. Я хочу стати незалежною жiнкою у Детройтi. Хочу сама приймати рiшення, обрати свiй шлях, знайти в собi божевiльну богиню!
Я знаю, що це буде не легко. Детройт – небезпечне мiсто, сповнене злочинностi та насильства. Але мене не налякати. Я сильна та розумна дiвчина. У мене е цiлi та мрii, а не бажання бути Арлекiном.
Але коли обрiзала кiнцi з Томасом, раптом дiзнаюся, що купа народу хоче моеi смертi. Таке менi зовсiм не подобаеться. Адже статус улюбленого сексу Томаса, робив мене недоторканною, я творила що завгодно, нiхто навiть пальцем тронути мене не смiв, адже всi знали, що я пiд ним, а це вже загрожуе побаченням з гробом, i новою пропискою, двома метрами пiд землею.
Однак настав час показати iм, що вони мають боятися мене.
Так Так! Боятися! Тому що я бiльше не та слабка дiвчинка, яку вiн використав. Тепер я маю можливiсть помститися за всi його вчинки.
То що чуете? Ви повиннi мене боятися! Чи не Томаса! Мене! Бо я Стейсi, бляха, Адлер! Народжена прекрасною, народжена поганою, i трохи божевiльною! І це мiй шлях становлення незалежною жiнкою!
***
– А ти можеш трахнути будь-якого чувака в цьому клубi? – спитала дiвчина, що сидiла поруч iз Стейсi за баром.
– Я не кожному даю! – вiдповiла Адлер. – Чоловiки в ряд встають щоб трахати мене, але я не iграшка для них, не так щоб потрахатись на одну нiч. Мене треба заслужити.
– Та в тебе проблеми з башкою, корона не тисне? – вiдповiла дiвчина, що сидiла в барi. Стейсi недовго думала, взяла пляшку з бару, посмiхнулася, i з розмаху вдарила свою спiврозмовницю по головi. Натовп вiдразу ж осудливо подивився на екстравагантну дiвчину.
– Все пiд контролем! – втрутився Бармен. – Мiс Адлер, ця жiнка вам заважала?
– Вона сказала, що маю проблеми з головою, – дiвчина повела плечима. А по залi поповзли чутки: Це ж баба Томаса. Це вона. Стейсi Адлер… дiвчина була зiркою.
Незважаючи на зiрковий статус, вона з радiстю взяла участь у чемпiонатi з лiтрболу iз зеленою горiлкою.
– Пий! ПИЙ! ПИЙ! ПИЙ! – кричали люди збоку. Стейсi випила шiсть порцiй горiлки. І в поривi пiшла веселитися, сексуально кружляти на пiлонi пiд запальну музику.
Однак за кiлька хвилин запального танцю, мiс Адлер вiдчула дивнi пориви у животi. Зстрибнувши з жердини, дiвчина, прикриваючи рота, штовхалася серед людей, як тiльки вона побачила хлопця в кофтi з капюшоном. «Зiйде» – подумала Стейсi, трохи вiдтягла капюшон, як ii знудило в нього.
Витерши рота, Стейсi повернулася до хлопця i стала перед ним.
– Ти такий крутий у цiй кофтi, – голос дiвчини став дуже бархатистим i заманливим, – може це через каптур?
– Якщо сама Стейсi Адлер просить, то одягну, – дiвчина вiдiйшла в бiк, а хлопець натягнув капюшон, як зараз вмiст шлунка фатальноi дiвчини вилився на голову хлопцевi i за кофту, а вона засмiялася.
– Ну ти мудодзвiн! Бармен! Менi коктейлi!
З бару ледi вийшла з тацею бухла, попиваючи вiдразу з багатьох трубочок. На вулицi дiвчину осяяла супер iдея: «Та це ж шалено крута iдея!» адже вона побачила машину.
– Гей? – чоловiк з радiстю вiдкрив вiконце, щоб побачити ближче незнайомку, яка покусувала губи, i практично залiзла у вiкно грудьми.
– Скiльки? – обличчя дiвчини змiнилося, ii прийняли за повiю.
– Іди поцiлую… – незнайомка ласкаво приваблювала водiя, тiльки вiн потягнувся до губ, Стейсi потягнулася до пояса, i рiзким, але елегантним рухом дiстала керамбiт, всадивши його в шию незнайомцю. – Я Стейсi, бляха, Адлер! – вiдкинувши тiло на сусiдне крiсло, власниця керамбiта сiла за кермо та поiхала до мiськоi ратушi.
«Гiвнюк» – подумала Стейсi, дiставшись ратушi. До ii ж успiху в машинi було кiлька балончикiв фарби, серед них була рожева. Удачлива красуня забрала фарбу, залишила машину на потрiбнiй позицii, пересадила труп на сидiння водiя, вiдiрвала з сорочки мерця шматок тканини помiщаючи його як гнiт у бак, включила передачу, пiдпалила гнiт, i як тiльки поставила ногу на педаль газу, машина полетiла, а за мить вогонь дiстався палива. Пролунав гучний вибух, а Стейсi гордо дивилася на власний витвiр, насолоджуючись ним. Пiдкинувши балончик у руцi, дiвчина написала свое iм’я на асфальтi, i додавши «Томасiк соси хуй», розгорнулася i пiшла.
– Стоп, стоп, стоп! Я, здаеться, бляха, все переплутала. Незрозумiло ж, що за Томас, i чому я можу творити будь-яку пиздоту у мiстi. Гаразд, почнемо у правильному порядку, ну чи поруч iз порядком. Моя iсторiя, тож починаю, бляха, де хочу!
Пролог. Історiя кохання, i розставання Томаса Пейна та Стейсi Адлер
Нiчний мiсяць свiтив у вiкно, осяючи кабiнет мера приглушеним свiтлом. Томас i Стейсi лежали на пiдлозi, один на одному, немов вони були однi у всесвiтi, вловлювали аромати один одного. Томас провiв носом вiд пупка дiвчини, до пiдборiддя.
– У-х-ух, люблю твiй запах… – вiн принюхався, – жасмин?
– Моi улюбленi.
Стейсi була буйною i сильною жiнкою, i Томас це не дуже подобалося. Вона вiдчувала кожен його дотик, особливо коли чоловiк стиснув ii груди.
– Може, знiмеш його?
– Не час, – ласкаво вiдповiла дiвчина, прибираючи руку коханого з грудей.
– Що таке? Я тебе бiльше не збуджую? – голий Томас став на повний зрiст перед своею дiвчиною, яка все ще лежала на пiдлозi. – Ми вже два днi без сексу! – Стейсi пiдiйшла до вiкна, щоб подивитись на зiрки в небi.
– Поглянь на небо, – вона вказала на сузiр’я, – Велика Ведмедиця, дуже гарна, бачиш, зiрочка на кiнцi блимае?
– Угу, – невдоволено вiдповiв Томас.
– Це означае, що у Великоi Ведмедицi тiчка, – усмiхнулася Стейсi.
– Та блядь, ти заiбала! Сьогоднi мiсячнi, що сука завтра буде? Профiлактика? – дiвчина пiдiйшла до лiжка, на якому були ii речi, одяглась i пiшла до дверей.
– Ти що твориш? Зовсiм в сосну в’iбалася?
– Тобi не в’iбала, – вiн рiзко схопив дiвчину за руку, i притиснув до себе, – пусти мене! Я тобi тiльки тiло? Дiрка для твого члена? Вiдпусти мене! – у поривi злостi Стейсi вдарила колiном чоловiка по яйцях.
– СУКА-А-А-А!!!
– Іди на хуй, iбанафт, – Томаса це не вразило, i вiн тримаючись однiею рукою за мiсце удару, плюнув в обличчя своеi подруги, i стягнув з неi накидку. – Я зараз тобi покажу! Ти що бiсишся, бо я жiнка? Тому що тебе несподiвано перемiг хтось iз вагiною? Якщо в тебе е пенiс, це ще не означае, що тебе боятимуться. Навпаки, може ти й самець, але якщо ти ще хоч раз гавкнеш, торкнешся, чи плюнеш менi в обличчя, я схоплю тебе за причиндали i видеру iх з м’ясом. Зрозумiв? Я жiнка, а не дiрка! – розвернувшись, вона пiшла, залишаючись тiльки в облягаючих легiнсах i чорному лiфчику.
– Ну да я психанула, але не шкодую про таке рiшення. Менi набридло бути просто секс-iграшкою для нього. Я йому покажу, що мене треба поважати, що маю свою думку!
Пробираючись через нiчнi вулицi Детройта, дiвчина була у сльозах. Вона порвала з хлопцем, якого кохала. Ось тiльки ii вбрання привертае зайву увагу з боку перехожих. Але як тiльки, «нiчний метелик» пiдходив ближче, всi одразу вибачалися, розумiючи, хто перед ними.
На порозi будинку, де Стейсi винаймала квартиру, ii зустрiв добродушний господар.
– Мiс Адлер, все гаразд?
– Пиздець як гаразд, – вона обiйняла чоловiка рокiв сорока, – я порвала з цим йобаним виродком, йому потрiбна була тiльки моя… – господар перебив дiвчину.
– Не треба, скажiть культурно.
– Вiн бачив у менi тiльки вагiну на нiжках, – зiтхнула Стейсi, – хочу свiй улюблений бургер.
– Я принесу у вашу квартиру, тiльки вдягнiть бодай футболку, не треба в лiфчику ходити.
– Це мiстер Седлер, вiн дав менi квартиру, про яку навiть не знае мудила. Седлер единий, кому я можу довiряти.
Покуштувавши бургер, дiвчина заснула прямо на диванi.
Пробудження рано-вранцi було не найприемнiшим, особливо пiсля такоi ночi. Єдиним порятунком для Стейсi став бiлий порошок, що вже був розсипаний на столi. «О-о-оу, дорогий чекав мене.», подумала вона, i знайшовши кредитку зробила кокаiнову дорiжку, i засмоктала носом ii в себе, шлiфанула все це горiлкою прямо з пляшки, i новi сили наповнили дiвчину. Бляха, де ж вiн, тiльки зараз вона не змогла знайти свiй айфон.
– Пиздець, – зiтхнула вона, зрозумiвши, що смартфон залишився в накидцi, яка, своею чергою, залишилася в колишнього.
Стейсi взяла з собою почату пляшку горiлки, i так швидко побiгла сходами на перший поверх, що збила чоловiка на сходах.
– Дивись, куди преш стерво! – пiсля цих слiв чоловiка дiвчина завмерла спиною до нього. – Що встала, думаеш, узяла горiлку i все можна бухати пiшла? – як тiльки хлопець пiдiйшов до неi впритул, жiнка повернулася обличчям. – Я не знав, вибачте менi! – вiн дiзнався, хто перед ним. А дiвчина без емоцiйно пiдняла пляшку горiлки i з усiеi сили вдарила незнайомця по головi.
– Вибачення приймаються, – спокiйно вiдповiла вона i пiшла далi. «Вау!» бiля самих дверей на вулицю була, найiмовiрнiше бита яка не мала власника, але миттю знайшла господиню.
Блукаючи вулицею, Стейсi натрапила на натовп дiтей, що оточили ii, всi вони дивилися на дiвчину, адже виглядала вона дуже яскраво: чорний топ, яскравi штани з купою ременiв, що звисали з бокiв, рожевi кеди, волосся, що переливаеться рiзними квiтами, татуювання, ще i бита, яку Стейсi круто несла на плечi.
– Дiти вiдiйдiть! – до натовпу пiдiйшла жiнка, мабуть мама дитини з групи. – Це вона.
– Хто? – спитав хлопець iз натовпу.
– Вона схожа на героiню кiна! – вигукнула дiвчинка, яка спробувала доторкнутися до ноги дiвчини. Але Стейсi гарним оборотом взяла биту з плеча, i з зусиллям тицьнула нею в грудну клiтку дiвчинки, завдаючи бiль i вiдштовхуючи дитину вiд себе, поки дiвчинка не впала на асфальт у сльозах. Дiти миттю вiдiйшли вiд небезпечноi дiвчини. А зла жiнка кинулась на Стейсi.
– Може ти i пiд машонкою Томаса, але це переходить усi межi! Якщо ти зараз же, не вибачишся у моеi дочки, я телефоную 911.
– Вибачаюсь, – Стейсi хитро посмiхнулася, – за те, що вдарила вас! – Адлер змахнула битою, i завдала удару по лiвiй нозi жiнки, вiд чого та з болючим криком упала на бiк, тримаючись за колiно.
– МАМА! – закричала дiвчинка, що плакала, i почала звати батька: – ТАТО! ТАТО НА МАМУ НАПАЛИ! – не минуло хвилини, як до бiйки бiг не тiльки батько, i чоловiк постраждалоi родини, а й небайдужi чоловiки.
– Ти що твориш, лицемiрна ти пизда! – кричав обурений чоловiк.
– Я не пизда, це ти пизди! – Стейсi висловилася спрямовуючи биту на агресора.
– Ще якась пиздота!
– Нiяка я не пизда! – Заперечувала Адлер.
– Цю курву треба заземлити!
– Давай Джеку, так! Дай iй звиздюлiв! – жвавого чоловiка пiдтримував хтось iз натовпу.
– Ах ти ж курва, тобi пизда! – розмахуючи кулаками, Джек побiг на дiвчину.
– Сам ти пизда! – один помах битий, i той б'е чоловiка в бiк, а другим ударом, дiвчина добивае його в iнший бiк. – Перший! – ще один хлопець спробував пiдiйти ззаду, i почав душив Стейсi! Але та рiзко вдарила ногою назад, потрапляючи мiж ноги нападнику. Рiзко повернувшись, вона щосили ударила чоловiка по головi, вiд чого бита залилася кров’ю, дiвчина зареготала, а тiло з пробитим черепом впало на асфальт. – Другий! Хто ще?! – вона радiла перемозi, так бiльше охочих здобути зiркою, Адлер посмiхнулася, обтрусила биту, i пiшла далi, попутно штовхнувши роззяву на тротуарi.
Повернувшись у мерiю, охорона з радiстю провела мiс Адлер до мера, адже той чекав на неi, i хотiв вибачитися, але як побачив закривавлену биту, запитав:
– Чим моя бестiя займалася сьогоднi?
– Я не твоя бестiя, i не твоя пизда, поверни мiй айфон!
– На столi. Стейсi, на битi кров?
– Малиновий джем, захуячила одного яйценосця по дорозi, – забравши накидку та смартфон, дiвчина також потай взяла улюблений браслет колишнього, з великим смарагдом, i попрямувала до виходу. – Нi. Це моя вiдповiдь. Я вже не твоя iграшка. Прощай мудодзвiн! – iдучи, Стейсi та швейцару врiзала битою по яйцях. – Вiн постiйно вирячився на мою дупу! Купи нового!
***
Як тiльки Стейсi Адлер покинула кабiнет, мер покликав помiчника.
– Лям баксiв за голову цiеi курки. Надрукуй кiлька тисяч екземплярiв з ii фоткою та сумою нагороди. Настав час вiдкрити сезон полювання на мiс Адлер.
– Чи я знала, що мене вiдкриють полювання? Нi. Вiн мудак, у нього нiчого не вийде. Мене нiкому не спiймати! Я ж швидко бiгаю! Менi дуже сподобалася бита, залишу ii собi. До речi, пiсля того, як я забрала айфон, то поiхала додому на таксi, переодяглася, i вночi пiшла до бару. А що було далi ти вже знаеш, я повернулася куди треба!
Епiзод 2. Крутi чiки
На мiсце мерii, що горить, миттю прибули екстренi служби.
– Один труп, детектив, – офiцер пiдiйшов до свого боса, – чоловiк за кермом машини, експертиза скоро дiзнаеться, хто вiн, тiло сильно постраждало.
– Тш-ш-ш, – чоловiк детектив вiдпив пива, передав пляшку помiчниковi i пiдiйшов до машини, – вiн помер не вiд вибуху… – детектив розглядав обгорiле тiло, яке вже поклали на дорогу, – на шиi ледь помiтний розрiз, напiвкруглий, керамбiт, удар був, – детектив пiдiйшов до дверей водiя, i представивши в руцi керамбiт, почав проводити рукою по можливiй траекторii удару, – правша. Стейсi Адлер i Томас порвали. Графiтi у нас пiд ногами. Що ж, цим вчинком мiс Адлер вiдкрила сезон полювання на себе. Повiдомте всi морги, щоб чекали ii. Вона так багато хернi творила, що довго дiвчинка не протягне, ми теж полюемо на неi.
– Рей! – до детектива прибiгла дiвчина з планшетом у руках. – Томас дае мiльйон доларiв за голову Адлер. Вона й дня не протягне.
– Спасибi Картер, – детектив узяв свою помiчницю за руку, i вiдвiв ii вбiк, – спiймай, або завали цю суку, скажи менi, доставим цю чувиху до Томаса, i кожному по пiвмiльйона доларiв.
– А нашi? – перепитала дiвчина.
– Нiкому нi слова, спокiйно ведемо розслiдування, неактивно шукаемо Стейсi по рапортах i активно шукаемо для себе. Кулачок? – Рей пiдставив руку, а Картер з радiстю дала йому кулачок.
– За справу, бос!
– Прокинувшись рано-вранцi, я почувала себе чудово. Мене бiльше не сковували стосунки з цим мудозвоном.
На радощах, одягнувши найкращий костюм: рожевий широкий топ, класна прозора курточка з гуми та легiнси з космiчними малюнками. І пiшла до спортзалу, себе треба тримати у формi. Займаючись своею улюбленою справою – бiгаючи на бiговiй дорiжцi, я звернула увагу на дiвчину з рожевим волоссям, карими очима, привабливою зовнiшнiстю та крутими малюнками бiлих хмар замiсть стрiлок, що бiгала на сусiднiй дорiжцi. Ну як я, вона вирячилася на мене.
– Я не по дiвчатах, – спокiйно вiдповiла, Стейсi дивлячись у вiддзеркалення у тонованому вiкнi, там саме збиралася якiсь люди позаду дiвчат, яких Адлер побачила вперше.
– Шо? Я не за те. Ти та скажена чiка, яку всi ненавидять? – практично шокуюче запитала незнайомка Стейсi, яка зупинила дорiжку i копалася в рожевiй сумцi на поясi.
– Не називай мене чiкою, я згодна на мадам, ледi, i iнодi, стерво, – задерикувато вiдвела Адлер, попутно пiдпалюючи гнiт динамiтноi шашки. – Кинь цю штучку, будь ласка! – Стейсi передала шашку незнайомцi, а та з переляку кинула ii назад у натовп.
– Бляха! Блiн якого хрiна?! – пролунав вибух, i трьох чоловiкiв так добре покалiчило. А незнайомка в шоцi трималася за голову, дивлячись на чоловiкiв, що кричать.
– Та колишньому не спиться, я кинула його, ось вiн i хоче мене вбити…
– Ну, я так думала, що це iбанафт вiдправив цих придурошних за мною. Коли я збiгала, то не знала, що за мною полюе все, бляха мiсто! Ну чи тiльки тi, кому я щось зробила, а це чоловiк п’ять… десяткiв. Але я там, начебто, збiгаю…
Схопивши вогнегасник, Стейсi розбила скло, схопила свою напарницю за руку, щоб вистрибнути у вiкно, але та чинила опiр.
– Ходiмо зi мною, коли хочеш жити! Не кожнiй цiй пропоную!
– Ладно, бiжим! – вистрибнувши у вiкно, дiвчат зустрiчали копи з пушками.
– Бляха… – сумно промовила Стейсi, i дiстали з топа бiлу хустку, – здаюся.
– Звiздець, – засмутилася й незнайомка.
[в той самий час]
– Сука вкрала мiй браслет! – Томас аж пiдстрибнув вiд злостi!
– Томасе, у вас багато бабла, купiть новий смарагд.
– У жопу камiнь! – вiн скинув усi речi зi столу. – На ремiнцi браслета лазером нанесено код доступу до банкiвського сейфа, там до пизди мiльйонiв у облiгацiях, цiнних паперах та камiннi! Ось чому я так нервуюсь!
– Ви ж мер, прийдiть i змiнiть код доступу.
Конец ознакомительного фрагмента.
Текст предоставлен ООО «Литрес».
Прочитайте эту книгу целиком, купив полную легальную версию (https://www.litres.ru/chitat-onlayn/?art=69998209) на Литрес.
Безопасно оплатить книгу можно банковской картой Visa, MasterCard, Maestro, со счета мобильного телефона, с платежного терминала, в салоне МТС или Связной, через PayPal, WebMoney, Яндекс.Деньги, QIWI Кошелек, бонусными картами или другим удобным Вам способом.